Учитись вчитись рисувати (портрет)

25 жовтня 2019 • Анна Щербина
Приступая к живописи головы, на первых порах не ставьте себе задачей написать портрет. Это будет очень сложно и непосильно, в особенности для начинающего. Портрет для художника дело сложное и ответственное. (стр.63)
Рисование голов с гипсовых моделей является не самоцелью, а лишь подготовкой к рисованию натуры. (стр.6)
…переход к рисованию деталей должен быть постепенным и почти незаметным. (стр.10)
Приступающего к рисунку головы еще раз предупреждаем о необходимости начинать легким касанием карандаша к бумаге. Резкие черные линии, к которым любят прибегать начинающие, мешают видеть ошибки, а тем более исправлять их. (стр.19)
…знание анатомии и умение применять ее приобретают решающее значение. (стр.27) Помните, что при тщательном изучении деталей должно сохраняться целостное восприятие от натуры. Чтобы изображаемые части головы представляли одно целое, необходимо знать их костную основу, на которой они располагаются, знать не только теоретически, но чувствовать ее под карандашом в процессе рисования. (с тр.28)
Прежде чем приступать к живописи головы в цвете, начинающему художнику полезно сделать одно или несколько упражнений одним тоном. (стр.66)
Начинающему художнику небезынтересно проанализировать работу крупнейших мастеров, их художественные приемы, средства, помогающие достигать наибольшей выразительности образа. (стр.58)
Предостерегаю учащегося от излишне многокрасочной палитры, к которой обычно прибегают малоопытные художники. На первых порах новичкам в искусстве лучше всего включать в свою палитру ограниченное число красок. (стр.73)

Робота будується навколо третього тому навчального посібника «Школа изобразительного искусства», який було видано в 1960 році Видавництвом Академії мистецтв СРСР:

«Цей посібник покликаний намічати той шлях, яким має йти художник-початківець. Тут він отримає основи професійної грамоти, необхідні йому для розвитку своїх здібностей».

Після перетворення Всеросійської Академії мистецтв на Академію мистецтв СРСР 5 серпня 1947 року уряд поклав на неї задачу неухильно розвивати радянське образотворче мистецтво в усіх його формах «на базі послідовного впровадження принципів соціалістичного реалізму та подальшого розвитку найкращих прогресивних традицій мистецтва народів СРСР, зокрема російської реалістичної школи».  

У 50-70-х роках після реформи художньої освіти було видано багато методичних посібників з рисування, що мали на меті допомогти педагогам у справі викладання рисунку та живопису і початківцям в оволодінні ремеслом. Над розробкою підручників працювали видатні педагоги-практики. Незважаючи на своєрідність методичних установок у кожному окремому посібнику, принципи та методологічні основи навчального процесу у всіх художників-педагогів були єдині, що мало свідчити про те, що радянська школа рисунку стоїть на твердих реалістичних позиціях.


-
Використані матеріали:

Ростовцев Н.Н., История методов обучения рисованию. Русская и советская школа рисунка. – М : Просвещение, 1982. – 240 с.

Школа изобразительного искусства. В 10 вып. / под ред. Манизер Матвей Генрихович. – М : Издательство Академии художеств СССР, 1960. – 260 с.


–

Анна Щербина – художниця, ремісниця. Учасниця «Колективу Конкретних Дат» (2015-2017). Працює переважно з медіа живопису та рисунку, а також відео та інсталяцією. Із 2009 року живе та працює в Києві.

–

EN | UKR